Біопаливо і його джерела
Біопаливо (БП) – це альтернативний вид відновлюваного палива, який отримують з рослинної або тваринної сировини, а також з продуктів життєдіяльності мікроорганізмів. З розвитком біопаливної галузі змінювались джерела його отримання. Сировиною першого покоління БП були рослини (або їх неїстівні частини) з високим вмістом жирів, крохмалю і цукру (соя, рис, кукурудза, просо, рапс, цукрова тростина, тощо). З рослинних або тваринних жирів отримували біодизель (найбільш популярна сировина для цього палива на Україні – рапс, соняшник, солома), а з крохмалю і цукру – етанол і метанол. Джерелом БТ другого покоління є залишки с/г культур, які не використовуються в їжу, і деревина. З целюлози, яку містить деревина, виробляють біоетанол, з фітопланктону – біометанол. БП третього покоління – водорості. З них виробляють біобензин. В більшості країн у теперішній час промислове значення має сировина другого покоління.
Біопаливо і екологія
На відміну від нафти і продуктів її переробки, при застосуванні біопалива зменшується викид у довкілля шкідливих для людини і навколишнього середовища речовин, зокрема СО2. Підраховано, що використання біопалива скорочує викиди парникових газів на 70-90% у порівнянні з традиційними видами палива. Дуже перспективним паливом з екологічної точки зору, яке менш за все виділяє в атмосферу шкідливі речовини, є диметіловий ефір. Крім того, біомаса поглинає СО 2з атмосфери під час зростання. А така культура як рапс, здатна очищувати землю від радіонуклідів, що особливо актуально для відчужених земель Чорнобильської зони.